Іван Мазепа. Догетьманський період. Паванко С..

У книзі відомого дослідника Гетьманщини уперше детально досліджено-описано догетьманський період життєпису Івана Мазепи. Становлення відомого державного діяча відбулося у вирі подій, колізій. Автор на основі документальних джерел доводить, що майбутній гетьман народився не 20 березня, а 11 вересня 1639 р. Рід Мазеп-шляхтичів веде своє походження із ХV століття, у ньому були козацькі ватажки, отамани. У домі батька, козацького дипломата і білоцерківського підстарости, у 1663 р. гостював польський король Ян Казимир. Автор детально дослідив сюжет любовної інтриги, завдяки якій І. Мазепа став героєм багатьох поем, драм, повістей та романів, живописних картин. Під час служби у гетьмана П. Дорошенка у 1672 р. І. Мазепа із залогою охороняв як Чигирин, так і Крехівський монастир на Львівщині, очолював дипломатичні місії. Дипломатичний хист майбутнього правителя України проявився у Батурині, де він став довіреною особою гетьмана І. Самойловича і відстоював щороку державницькі інтереси Гетьманщини у Москві. І. Мазепа був активним учасником та організатором виборів київського митрополита у 1685 р. Завдяки йому українське духовенство всупереч вимогам Москви обрало духовним лідером Г. Четвертинського, не схвалило неканонічний перехід Київської митрополії до Московського патріархату, а висловило у цьому зв’язку зауваги й протести. У Москві генеральний осавул відстоював інтереси Батурина, який не хотів підписання у 1686 р. Вічного миру. Автор уперше знайомить читачів із першими меценатськими спробами старшини, його підприємницькими проєктами, опікою над дітьми гетьмана І. Самойловича. У студії спростовано міфи про те, що І. Мазепа був головним винуватцем падіння свого патрона, дав хабар на гетьманство царедворцю В. Голіцину.