Легенда про Сіґурда і Ґудрун. Толкін Д.

Сповнена драматичного напруження Толкінова версія величної нордичної легенди вперше постає перед українським читачем. Перед нами дві споріднені пісні, витворені на основі ретельного вивчення стародавньої поетичної традиції Ісландії та Норвегії при максимально точному збереженні віршових форм, що дає змогу передати концентровану енергетику старовинних пісень. У «Пісні про Вольсунґів» ідеться про родовід звитяжного Сіґурда, вбивці дракона Фафніра, чиїм проклятим скарбом герой заволодів; про пробудження валькірії Брюнгільд; про прихід героя до двору вельможних володарів Ніфлунґів (Нібелунґів); про зародження великого кохання, — але і про велику ненависть, яку викликала до життя чаклунка, матір Ніфлунґів, і яка спричинила затяту боротьбу і трагічну розв’язку для Сіґурда та Брюнгільд, Ґуннара Ніфлунґа та його сестри Ґудрун. А «Пісня про Ґудрун» розповідає про подальшу долю героїні після загибелі Сіґурда, про її шлюб із могутнім Атлі, правителем гунів (історичним Аттілою), про вбивство за його наказом братів-Ніфлунґів і про страхітливу сестрину помсту. До поем додано детальні коментарі упорядника, які знайомлять читача зі специфікою еддичної поетики та з реальним історичним тлом легенди.