В. О. П. Війною ограновані поезії.

В цій книзі — лише слова, думки і почуття солдатів. Немає ніякої романтики на війні, є робота — небезпечна, важка, часто кривава. Хіба що потім, коли солдати повертаються, коли починають згадувати, картинки набувають рис романтичної пригоди. Темне і болюче освітлюється і згладжується. Минулий час підвладний цензурі і ретуші, але не дано змінити слів, що були сказані і записані. Віршами взагалі складно брехати, вони народжуються занадто глибоко в душі. Справжність — один з головних чинників відбору творів для цієї книги. Семеро чоловіків і жінка-воїн. Двоє з нас досі тримають у руках зброю. Усі готові звично взяти її до рук, якщо треба. Не буває колишніх солдатів, доки в твоїй країні війна. Вірші в книзі різні, як і люди в житті. Хтось вправніше володіє словом, хтось має досвід, хтось почав писати вже на війні. Цінність не в майстерності, а в щирості, котра має донести людям, що їх солдати мають живі чутливі серця, що кров і смерть не владні над людською душею.  Кулі і слова, гнів і любов, ненависть і вірність, муки і краса, втома і сила — усе це є в солдата. Усе це є і в цій книзі — своєрідному діалогу кількох з тих, хто з честю пройшов крізь важкі випробування.