Famine in North Korea: Markets, Aid, and Reform. Haggard S..

У середині 1990-х близько одного мільйона жителів Північної Кореї загинули в одному з найстрашніших голодоморів двадцятого століття. Соціалістична система розподілу продовольства зазнала краху насамперед через помилкове прагнення до самозабезпечення, але це ускладнилося неспроможністю режиму сформулювати швидку відповідь, включаючи блокування вкрай необхідної гуманітарної допомоги. У той час як домогосподарства, підприємства, місцеві партійні органи та військові частини намагалися впоратися з економічним колапсом, у низах почався процес маркетизації. Однак замість того, щоб прийняти ці зміни, режим Північної Кореї обрав попередні економічні реформи з неоднозначними перевагами та саморуйнівною зовнішньою політикою. У результаті хронічна нестача продовольства продовжує мучити Північну Корею сьогодні. У своїй ретельно дослідженій книзі Стефан Хаггард і Маркус Ноланд представляють найбільш вичерпну та проникливу історію голоду на сьогоднішній день, досліджуючи не лише походження та наслідки кризи, але й реакцію режиму на зовнішню допомогу та вплив його поточної політики на економічне майбутнє країни. Їхнє дослідження починається з розгляду основних причин голоду, зважування наслідків зменшення доступності їжі та її поганого розподілу. Потім уважно розглядається зусилля з надання допомоги, розглядаються труднощі моніторингу допомоги всередині країни, і завершується аналізом поточних економічних реформ і стратегій залучення. Голод у Північній Кореї став прикладом руйнувань, які можуть виникнути внаслідок тиранічного правління та дилем такі режими створюють для гуманітарної спільноти, а також перешкоди, властиві досягненню економічних і політичних реформ. Виявлення провини держави в цій трагічній події є життєво важливим проектом історичного відновлення, особливо критичним у світлі нашої нинішньої взаємодії з «північнокорейським питанням».