Записки гвардії лейтенанта. Деген І..

Книга: Записки гвардии лейтенанта, автор: Деген І., видавництво: Журнал "Райдуга", сторінок 192, рік видання 2010, формат 110х220 мм, тверда обкладинка, мова російська У шістнадцять хлоп'ячих років Іон Деген пішов добровольцем на фронт. А на початку 45-го, майже за два з половиною місяці до штурму Кенігсберга, танки його взводу прорвалися до столиці Східної Пруссії. Професійний танкіст, командувач 3-го Білоруського фронту генерал армії І. Д. Черняховський 20 січня наказав своєму ад'ютантові, підполковнику:– Запишіть! Гвардії лейтенанта Дегена до звання Героя Радянського Союзу. Обидва екіпажі до ордена Леніна.– Товаришу генерал армії, – вставив слово комбриг, – його вже представляли до звання Героя.- Цього разу сам простежу, сказав Черняховський...Звання Героя гвардії лейтенант не отримав. Щоправда, бойовими нагородами, на думку начальників відділів кадрів, обділений не був - орден Червоного Прапора, два ордени Вітчизняної війни, медаль «За відвагу», три польські ордени...Хочеться навести слова з приватного листа Йона Дегена: «А взагалі, як добре, що я не одержав Героя! Адже могло не статися все те, що сталося». Мабуть, Іон Лазаревич мав на увазі, що без привілеїв, які давало звання Героя, він досяг на мирній ниві висот, порівнянних із вищою військовою відзнакою, став доктором медичних наук, відомим хірургом-ортопедом. А ще він автор віршів про війну, які включали та продовжують включати в антології російської поезії («Лейтенантський планшет» та ін.), а також оповідань-спогадів, що друкувалися в журналі «Райдуга».